Сьогодні день народження радянського фізика, академіка, віце – президента АН СРСР Іоффе Абрама Федоровича. Він народився 1880 року у м. Ромни Полтавської губернії. У 1902 році закінчив Петербурзький політехнічний інституту, 1905 – Мюнхенський університет в Німеччині, де працював під керівництвом вченого В.К. Рентгена. Там Абрахам Іоффе отримав ступінь доктора філософії. З 1906–го він працює в Політехнічному інституті, де згодом організовує фізико – механічний факультет для підготовки інженерів–фізиків. З 1913 – професор. З 1918 – член – кореспондент, з 1920 – дійсний член Російської Академії наук. У 1918 році Іоффе створює та очолює фізико – технічний відділ при Державному рентгенологічному та радіологічному інституті; стає директором Фізико – технічного інституту АН СРСР. 1919—1923 — голова Науково – технічного комітету Петроградської промисловості, у 1924 – 1930 – голова Всеросійської асоціації фізиків; з 1932 — директор Агрофізичного інституту.

Абрам Іоффе — один з ініціаторів створення Будинку вчених в Ленінграді. На початку Вітчизняної війни його призначено головою Комісії з військової техніки, у 1942 – головою військової та військово – інженерної комісії при Ленінградському міськкомі партії. У грудні 1950, під час «боротьби з космополітизмом», Іоффе звільнили з посади директора. 1952—1955 він очолював лабораторію напівпровідників АН СРСР. У 1954 на основі лабораторії створено Інститут напівпровідників АН СРСР.

Іоффе Абрам Федорович - автор робіт з експериментального обґрунтування теорії світла (1909—1913), фізики твердого тіла і т.д. Іоффе був редактором багатьох наукових журналів, автором ряду монографій, посібників та популярних книг, в тому числі - праці «Основні уявлення сучасної фізики» (1949), «Фізика напівпровідників» (1957) тощо.

Іоффе – Заслужений діяч науки РСФР, лауреат Сталінської премії, Ленінської премії та Герой Соціалістичної Праці. На його честь названо кратер Іоффе на Місяці.